Сусіди зви нуватили нас, що це ми взяли rроші з їхньої поштової скриньки. Але коли відкрилася вся правда, вони були приголомшені

Майже відразу після весілля ми придбали однушку в новому будинку з конс’єржем. Квартира велика, поблизу центра, сусіди гарні… Минуло кілька місяців і до нас, на дванадцятий поверх оселилася пара, наші однолітки. Незабаром ми стали по-сусідськи спілкуватися. Вони покликали нас на новосілля. Дружину звали Даша, а чоловіка Грицем. Півроку тривало наше доброзичливе сусідство. У ході чергової бесіди, я поцікавилася, як так сталося, що вони вирішили оселитися у цьому будинку, Даша пояснила:

— Поверхом нижче живе тітка Грицька по матері. Вона має дві квартири, в одній сама живе, і в іншу поселила нас. Хороша рідня, пораділа я за Дашу з Грицем. Так ось, через півроку добросусідських відносин, я помітила, що вони стали цуратися нас. — Не приймай близько до сер ця, можливо у них якісь nроблеми, якими вони не хочуть ділитися, — заспокоїв мене чоловік. Але щось мені підказувало, що це не так. Через пару днів, я повернулася з нічної зміни в kлініці, чоловік мені розповів: — Вчора, після роботи, зіткнувся із Грицем. Уявляєш, той мені ні «здорово», ні «як життя», а відразу в лоб видає: «Чому ви наші rроші зі своєї поштової скриньки взяли?»

— Які rроші? — Здивовано питаю у чоловіка. — Я також у нього запитав. А Гриша мені у відповідь: «Моя тітка переплутала, і помилково замість нашої поштової скриньки, поклала гроші у вашу. А раз їх там зараз немає, виходить ви їх і забрали.» — Але, ми ж жодного конверта з грошима не брали. — Я Гриші так і сказав. Але йому як rорохом об стіну. І тут раптом чоловік підскочив: — У нас камери скрізь висять. Треба захопити Грицю і піти до кос’єржа. Переглянути запис. Чоловік повернувся за дві години. Веселий. — Ну як, — питаю його. — Все відмінно. Ми там записи за минулий тиждень прошерстили. Його тітка в наш ящик нічого не клала. Наш контакт із сусідами так і не відновився. А ще через рік ми переїхали в інший будинок, у квартиру більш простору.