Нещодавно в селі я випадково зустрів мою колишню однокурсницю, яка познайомила мене своїм сином. Побачивши обличчя її сина, я мало не втратив свідомість.

На даний момент я живу і працюю в місті, ось тільки все своє дитинство і підліткові роки я провів в селі разом з сім’єю. У селі у мене були перша дружба, перше кохання, я завжди любив дивитися на красиві пейзажі цих місць. Хоч і робота у мене в місті серйозна і вимагає багато часу, все ж я іноді знаходжу хвилини, щоб відвідати мій рідний край і мою сім’ю: там у мене живуть брат і батьки. І ось під час чергової поїздки в село я випадково зустрів мою колишню однокурсницю, за сумісництвом мою колишню дівчину, з якою я зустрічався в 17.

Ми приємно побалакали, а вона познайомила мене зі своїм сином, ось тільки було дещо дивне в цьому всьому. А справа в тому, що він сильно був схожий на мене. Я не міг на це не звертати уваги: мої риси обличчя, навіть характер був мій. У мене вже тоді з’явилися підозри. Я вирішив зайти з далеку, запитав, хто ж батько дитини, а та сказала, що його батько просто кинув їх. Особистість його вона не розкрила, але я і не став на неї тиснути. Все ж, по молодості ми багатьом разом займалися, дуже любили один одного, та й дати я зіставив – все сходилося.

Плюс до всього і моя мама сказала, що у неї була розмова з мамою моєї колишньої дівчини, де та мама зізналася, що думає, що її дочка вarітна від мене, але бачачи, як старанно я працюю в місті, та типу вирішила, що вони разом з дитиною стануть для мене лише зайвим вантажем. У підсумку, в село я приїхав один, а поїхав незабаром вже з дружиною і сином.