Повернувшись на дачу, я побачила нову сусідку на моїй ділянці. я була дуже здивована і вирішила перевірити чи все на місці. коли дізналася причину її візиту, я була дуже засму чена

У минулому році у мене з’явилася нова сусідка. Вона була вся така дамочка, приблизно тридцяти років. Приїжджала на дачу іноді зі своїми дітьми, іноді одна, а іноді з друзями. Вони влаштовували вечірки. Я навіть один раз ходила до них, просила вести себе тихіше. Так, це не місто, але тут теж люди відпочивають. Багато зараз купують дачі не для того, щоб саджати щось, а для того, щоб літом відпочити на природі. І сусідка була однією з них. Ми з цією сусідкою не дружили і не вороrували, просто віталися, коли бачилися, а траплялося це дуже рідко. Тому, одного разу, коли я приїхала на дачу і побачила її на моїй ділянці, я дуже здивувалася. До того ж, побачивши мене, вона розrубилася. Не знаю, що вона взагалі там робила. За її словами, зайшла за пігулками для голови. Але я не повірила.

Ліки я віддала їй і випровадила з моєї ділянки, а сама добряче пройшлася, перевірити, чи все на місці. Мені навіть стало соро коли я зрозуміла, що все на місці. Був уже кінець серпня, а ми з сусідкою після цього випадку більше не бачилися. Тридцять першого чісла я вирішила поїхати на дачу, щоб доробити деякі справи, а ще зрізати квіти з клумб, щоб онукам було що віднести в школу на перше вересня. Коли я доїхала і у мене опустилися руки. Клумби стояли лисі! Я була в подиві, адже до цього на наших дачах такого жодного разу не було. Поки я намагалася зрозуміти, що трапилося, зі свого будинку вийшла сусідка. Вона тримала в руках щось загорнуте в папір. Але папір місцями був мокрий і я побачила, що це мої квіти.

Я підійшла до неї і кажу: «ти ж розумієш, що це крадіжка?». А вона мені, мовляв, це її квіти, вони ростуть на клумбі за будинком. Тоді я сказала їй показати мені клумбу. Природно, вона не змогла. І тоді вона заявила: — Вам աкода, я не розумію? Це ж дітям на перше вересня! У мене немає грошей їх купувати. Чисте наха бство! Вона могла просто попросити, тоді я б зрізала і для її дітей, і для моїх онуків. А так… нікуди не годиться. Я зажадала, щоб вона повернула мені квіти, а вона кинула їх на землю і стала топтати. Я тоді зрозуміла, яка вона є насправді, і вирішила для себе, що спілкуватися з нею я більше не буду. Зараз вже середина серпня, і я боюся, що історія повториться, хоча сусідка довгий час не з’являлася на дачі.