Інна тихо увійшла до хати, щоб не розбудити хво ру свекруху. Але те, що вона побачила вдома, приголомшило її до мурашок

Інна з Антоном були одружені два роки. Жили у трикімнатній квартирі разом із свекрухою. Відносини з матір’ю чоловіка в Інни були неважливі. Сkандалів не було, але свекруха постійно діставала невістку своїми причіпками. А все тому, що Антон одружився попри бажання матері. Вперше в житті зробив так, як хотів сам, а не так, як сказала мама. І весілля у них не було, так зажадала Галина Марківна. Навіщо витрачати гроші, яких і так немає. Зареєструвалися в РАГСі і все. Проте Інна дуже любила чоловіка, і мовчки зносила докори свекрухи. Та й характер у неї не мав kонфліктів.

Так і жили, і збирали гроші на свою квартиру. Щоправда, справа йшла насилу, бо в обох зарплата була невеликою. Два тижні тому у свекрухи віднялися ноги. Вона не могла самостійно пересуватися. Ліkарі розводили руками. Не розуміли, що сталося. Поки що призначили масаж. З ліжка у крісло і назад маму переносив син, гігієну забезпечувала невістка, а масаж робила медсе стра, дочка подруги. Причому вона не так робила масаж, як будувала очі Антону. Подружжя намагалося не залишати матір одну. Один із них постійно перебував у квартирі.

Днів п’ять тому Антон зателефонував до Інни і сказав, що його викликали на роботу, і Інна повинна поспішити змінити його. Інна тихенько, щоб не розбудити свекруху, раптом та спить, увійшла до помешкання та обімліла. Свекруха сиділа за столом і ганяла чаї. — Одужали? — спитала Інна, не приховуючи єхидства. — Ти ж маєш бути на роботі, — здригнулася свекруха. — А ви в ліжку, — парирувала невістка. — Ви ж не хво ріли, правда? Вдалися, щоб підсунути доньку подруги під Антона і розвести нас? — Та що ти таке кажеш? — почала майоріти Галина Марківна, але очі, що бігають, видавали спійманого на місці зло чину зло дія… За два дні Інна з Антоном переїхали на орендовану квартиру.