Пя ний віт чим зайшов до неї в кімнату, сів б іля її ніг, і став rладити; Вона вибігла з дому і пішла ночувати до подруги, а коли розповіла матері про все, то сkамяніла від її відповіді

Я намагаюся не згадувати своє дитинство, адже крім nоганих спогадів я нічого не пам’ятаю. Але так чи інакше я періодично згадую дитинство, адже у мене ніяк не виходить пробачити матір. У мене була нормальна сім’я. Але до п’ятого року мого життя. Після батьки роз лучилися. Все тоді і почалося. Конкретної причини роз лучення я досі не знаю. Ми з мамою на цю тему ні тоді не розмовляли, ні зараз. У перший час тато відвідував мене, ми спілкувалися. Але незабаром він помер. Я залишилася з мамою. Це, напевно, було найгірше, що сталося зі мною в моєму житті, адже я впевнена, що мама мене ніколи не любила. І в дитинстві не любила, ніколи не обіймала, не цілувала.

У мене було відчуття, що я їй не потрібна, тільки заважаю. Одного разу я щось накоїла. Вона дуже розлютилася і сказала мені, що було б краще, якби я не наро дилася. Ці слова назавжди закарбувалися в моїй голові. Мати стала приводити додому щомісяця нового мужика. Ніхто довго не затримувався у нас, і з кожним разом мати ставала все агресивніше. Коли мені було 15, вона привела додому чергового мужика. Він був негарним, просто страաним. Таким же був його внутрішній світ. Було таке відчуття, що мамі без різниці, хто з нею поруч, аби хто-небудь був. Він з легкістю піднімав руку на маму, якщо хоч щось було йому не до душі. Але мама терпіла всі його витівки, не хотіла його втрачати. Одного разу я повернулася додому, але мами не було вдома. Я взагалі намагалася пізно повертатися додому, щоб з ними якомога менше спілкуватися.

Так от, була вже ніч. Вітчим сидів перед телевізором, весь будинок смердів спиртним. Я тихо пішла в свою кімнату і лягла спати. Я давно помітила, що він по-іншому дивиться на мене, проявляє до мене інтерес. Він підійшов, сів біля моїх ніг, став говорити мені красиві слова. А потім став гладити мене по нозі. Мені стало дуже страաно. Я схопилася з ліжка і вибігла на вулицю в чому була. Благо, моя близька подруга жила в сусідньому будинку, я пішла до неї. Я розповіла їй про все, вона порадила розповісти все мамі. На наступний же день я все розповіла мамі. Вона відповіла: <<Не неси нісенітницю>>. По її погляду я побачила, що вона все добре розуміє, але не хоче визнати. < < Ти не знаєш, як важко без мужика. Більше ні слова>>. Я розчарувалася в матері. Виходить, їй все одно, що могло статися зі мною в ту ніч. З цього моменту я викреслила маму з мого життя. І до цього вона не була його частиною.