Подруга довго дивилася на каву, а потім зітхнула і сказала, що чоловік мене скоро покине, а з роботи звільнять.

Я була довгоочікуваною дитиною, тому батьки мене балували, росла я безтурботно, зізнаюся, була гарною дівчинкою. У школі за мною бігали хлопчики, а вже в універі юрби хлопців, які намагалися звернути на себе увагу. Мене навіть називали зарозумілою, тому що я не з усіма спілкувалася, але б ніколи не подумала, що можу заkохатися з першої секунди, коли тільки побачу цього хлопця. Ми з ним навчалися в одному університеті, один одного не знали, бо були на різних факультетах. Одного разу, випадково, ми з ним зіткнулися в коридорі, і я зрозуміла, що потонула в його синіх очах. Якщо бути чесною, нашою парою не лише захоплювалися, а й заздрили нам: ми ідеально підходили одне одному.

У нас було все легко та просто: ми ніколи не сварилися. Коли він зробив мені пропозицію, я була просто на сьомому небі від щастя. Звичайно ж я погодилася. Батьки не були проти наших відносин, але тільки просили на заводити поки що дітей, нам це було і так зрозуміло, адже я ще вчилася, мала здобути освіту. Ми влаштували гарне весілля, батьки доnомогли у всьому, свекруха у мене була просто чудовою. Відносини зі свекрухою були добрими, вона взагалі до нас не лізла, жили ми окремо, було все, як у всіх. Ми влаштувалися працювати в одну фірму. Я думала, що життя моє вдалося. У шлюбі у нас наро дився хлопчик, а потім і дівчинка, ми стали щасливими батьками. Ось так ми щасливо прожили років 15, потім я стала помічати, що Стас змінився.

Я почала думати, що це може бути просто від втоми та завалу на роботі, але я бачила, що він просто охолов до мене, вже не було тієї пристрасті та любові, яка охопила нас. Я вирішила піти до подруги, яка вміла ворожити на кавовій гущі; вона подивилася на мою чашку, ніяк не могла підібрати правильних слів, але все ж наважилася і сказала, що чоловік мене скоро покине, а з роботи звільнять. Я тоді ще образилася на неї, накричала і пішла. Коли я сказала чоловікові, що подруга мені сказала нісенітницю, він почав з того, що йому потрібно зробити зізнання. Він сказав, що йде до іншої, адже в неї скоро буде дитина, я відчула, як земля йде з-під ніг. Роз лучилися ми дуже важко, я не могла змиритися, але зрозуміла, що насильно милим не будеш, а потім мене ще й звільнили через скорочення на роботі. Я думала, що ніколи не переживу цього, але незабаром після цього мені зробили ділову пропозицію із високою зарnлатою, і саме на цій роботі я зустріла свого другого чоловіка.