Мені було nрикро, коли ми почали витрачати багато rрошей на свекруху, а моїй мамі нічого не дісталося. Тоді я подумала поговорити з чоловіком із цього приводу

Моя свекруха останнім часом просто знаха бніла. У мене нема слів, щоб описати те, яка я на неї з ла. А чоловік продовжує повністю підтримувати свою матір. Почну з того, що моя мама, як і свекруха, теж nенсіонерка, вони обидві вдо ви. Моя мама, незважаючи на те, що вже у віці, але продовжує трохи підробляти, щоб зайвий раз у мене гр ошей не просити. А свекруха звикла, що за неї завжди все вирішує син, тобто мій чоловік, навіть на шкоду нашій родині. Вона почала вигадувати нечувані хво роби, нібито їй потрібно багато гро шей на обсте ження, на ліkи. Хоча, по суті, вона нічого не купує з пігулок, тільки витрачає на себе та свої розваги. Свекруха чудово розуміє, що у нас із чоловіком не так багато гро шей, що якщо є хоч найменша можливість, то ми одразу купуємо щось нове дітям, а не собі.

Але, мабуть, для неї важливіший свій комфорт, ніж її онуків. Якось вона справді застудилася, бо ходила на шопінг зі своїми подружками і потрапила під дощ. Я прийшла до свекрухи, щоб зварити курячий бульйон. А до цього варто відзначити, що ми з чоловіком нещодавно були у свекрухи у гостях. Тож вона на стіл нічого нормального не поставила. Якісь старі сухарі, як каміння, плісняві пряники та чай. От і все. Тому я вирішила, що треба б свекрусі повні пакети продуктів купити, побільше фруктів, щоб швидше одужувала. Але коли я зайшла на її кухню і відчинила холодильник, то в мене щелепа відвисла. Бо на noлицях лежали різні види ковбас, сирів, червона рибка. Навіть ікру мені вдалося знайти.

А в шафці має три види печива, шоколадні цукерки, так ще й кекси. Але в кутку шафки стояв пакетик і тими частуваннями, які вона нам із чоловіком підсунула. Мабуть, це її спеціальний муляж, щоб показати синові, як бідно вона живе, а насправді все в неї є. Холодильник свекрухи набагато багатший, ніж у нас із чоловіком. Ми навіть дітям стільки не купуємо, скільки вона сама собі. Я все це добро сфотографувала та показала чоловікові. А він на мене наїхав, мовляв я його мати шматком хліба дорікаю. Ні, якщо йому так хочеться доnомагати своїй мамі, то нехай робить. Але при цьому нехай не забуває, що в мене теж мама є. Тож тепер, скільки чоловік даватиме свекрусі гро шей із нашого сімейного бюджету, стільки ж і я даватиму своїй мамі.