Чому одні з ранку і до ночі працюють, nлатять nодатки, а інші наро джують по десять дітей і сидять на шиї у держави?

Сьогодні хотіла б підняти важливу тему, хоча знаю, що більшість з вас зі мною не погодиться. Втім, подібні випадки не поодинокі в нашій державі. І я просто більше не можу подібного терпіти! Неодноразово потрапляла на матеріали про багатодітні сім’ї в мережі, ось Вчора прочитала чергову статтю, Як мати семи дітей сkаржилася на свою 6ідність, а потім заявилася в мерію і почала випрошувати там житло. Потім вона взагалі прийшла зі своїми дітьми і влаштувала там нічліг, щоб привернути увагу до того, що їм потрібна квартира. Це все супроводжувалося історіями про те, скільки у них труднощів, сім дітей — їсти нічого. Барак, в якому жила сім’я, розпався, а влада обіцяє нове житло лише через три роки. Але хіба це не їхні про6леми?

Чомусь, коли у мене немає можливості, Я не планую дітей. Навіщо було наро джувати? А потім просити допо моги? Дітей дійсно шк ода, адже вони не вин ні, що у них такі безголові батьки. Їх виправдання:»ми дуже любимо дітей». Я теж люблю, і не одна жінка до нестями хоче ще діток. Але ми ж не нар оджуємо, якщо не можемо забезпечити хороше життя зараз, не кажучи про майбутнє. У чому проявляється ваша любов: наро дити і кин ути дітей напризволяще? Ще одна жахлива історія: у Софії і Мирослава є п’ятеро дітей і недобудований будинок, але немає роботи і гро шей. Так навіщо? Бі дні діти ж страждають. Вони недалеко від цього будинку знімають житло, тому що не мають можливості завершити будівництво!

«Восени чоловік залишився без роботи. Зараз він стоїть на біржі праці, отримує допо могу з безробіття і пару тисяч з допом оги на дітей. Ось і весь сімейний бюджет. На найм житла вже нічого не залишається.“ І далі просять зібрати їм гро ші, щоб добудувати свій будинок. І, найголовніше, що мене обурює: чому одні люди можуть працювати, платити податки, заробляти на себе і своїх дітей самостійно, а інші наро джують по десять дітей, сподіваючись на допо могу інших або на утримання державою. Тому мені ні краплі не шко да багатодітних сімей. У власній немічності вони ви нні самі! А ви як ставитеся до таких родин?