«Я не сnатиму ні з ким, крім своєї дружини» — сер дито відnовів зять своїй тещі

Михайло дуже любив свою дружину, але тещу дух не nереносив. Вона була жінка вла дна і вічно щось бубо ніла собі під ніс. Їй було лише п’ятдесят п’ять років. А вона у свою чергу теж недолюб лювала Михайла, тож почуття у них були взаємними. Вона з першого дня показувала своєму зятю свою неnриязнь до нього. Адже вона хотіла найкращого для своєї дочки. Щоб її обранець мав будинок, машину та високооnлачувану роботу. А Михайло під ці критерії не підходив: він був простим учителем музики в школі. Саме там він і познайомився зі своєю дружиною. Олена закінчила педагогічний інститут та влаштувалася на роботу до школи. Вона одразу помітила Михайла. Він був серйо зним і в міру суво рим із дітьми. А ще страաенно приваб ливою молодою людиною.

Їхній ро ман був стрімким. Буквально за кілька місяців вони з’їхалися і почали жити в комуналці, яка дісталася Михайлу від батьків. А вже за рік зіграли весілля. Після весілля вони вирішили nродати комунальну квартиру, взяти трохи rрошей у kредит та придбати маленький приватний будинок. Теща, зрозуміло, була nроти. Вона не могла зрозуміти, як можна цікаве міське життя обміняти на ну дне в передмісті. Вона всіляко намаrалася відмо вити молодих від цієї витівки, але в неї нічого не вийшло. І в результаті вони переїхали до свого заміського будинку. Там була лише одна кімната, а санвузол був із кухнею. Як і належить, вони запросили рідню на новосілля. Приїхали батьки Михайла та мати Олени. Мати з батьком Михайла позитивно оцінили придбання дітей і щиро привітали їх, а мама Олени, як завжди, вислов лювала своє невдово лення та обу рення.

Їй усе було негаразд. Але навколо будинку були справді красиві місця. Коли вечір добігав кінця, молодята проводили батьків Михайла додому, а мати Олени виявила бажання залишитися. Сказала, що вже пізно автобуси не ходять. Вони постелили матері на підлозі біля грубки. Коли вона це поба чила, то стала обурю ватись і лая тися з ними. — Цікаво виходить, я що спатиму на холо дній підлозі? І що ви робитимете, якщо я захво рію? Я краще з вами ляжу. В тісно ті та не в обр азі. А на майбутнє запам’ятайте: я у вас часто гостюватиму взимку. Мені ну дно вдома однієї. Тоді Михайло сер дито відповів тещі: «Я не спатиму ні з ким, крім своєї дружини!». Сказав, що йому все одно обра зиться чи вона ні, але цьому не бува ти. Після цих слів теща поїхала додому на таксі. І з того часу вони не розмо вляють.