Так як ні її батьки, ні батьки чоловіка не погодилися прописати онука до себе, наташа вирішила після ро дів інший план і пішла на великий ризик

Коли Наташа ще була ваг ітною, тоді задумалася над тим, у кого ж буде прописав її дитина. Вона думала, що у своїх батьків, але мама відповіла: -Споконвіку жінки народ жували у чоловіків, от нехай і дитину у себе в квартирі твій чоловік прописує. -А чим ваша з татом квартира пог ана? -Так нам же скоро на nенсію, ми її потім продати хочемо і куnити будиночок на морі, до нас у гості приїжджатимете. Наталка не чекала такої відповіді від матері. Про яке взагалі море може йтися , якщо справа стосується їхнього першого і єдиного онука.

Тоді Наташа нічого не сказала, але в собі обра зу почала тримати. Потім вона постаралася дізнатися, що з цього приводу думає сторона чоловіка. Почала розмовляти зі свекрухою на цю тему. А та їй відповіла: — Ну ні, ніде ми онука прописувати не збираємося. -Але чому, ви ж цілком заможні, у вас дві квартири, один котедж. В чому npоблема? Місця мало? -У тому разі , що заможні . А якщо ви розлу читеся, то що нам потім своє майно між вами ділити? Нам такі nроблеми не потрібні. Тоді Наталя задумала інший план. Вона пішла на величезний ризик. Після полоrів вона заявила ліkарям, що відмо вляється від дитини.

Під приводом, що ні вона, ні її дитина нікому не потрібна, навіть рідним бабусям із дідусями. Наташа була впевнена, що це спрацює, люди похилого віку зжаляться і підуть на поступки. Бабусі з дідусями почали вмовляти Наталю одуматися, не робити пом илки. Але ніхто так і не запропонував прописку в себе. Після цього обра за у Наташі глибоко оселилася у душі. Вона заявила, що якщо ніхто не збирається у себе прописувати онука, то й спілкуватися з ним ніхто не буде. І ось хлопчик незабаром піде до першого класу, але він так і не знає, що в нього є і бабусі, і дідусі.