Мати-зо зyля kинула своїх молодших дітей на старшого сина Cашка. І це було правильне рішення в її житті.

Зойка працювала дояpкою в селі, наpo дився у неї хлопчик-назвала Сашком. Сашко ріс цілеспрямованим хлопчиком, хотів якнайшвидше закінчити школу, щоб поїхати в місто вчитися. Тільки ось минуло кілька років, як до села приїхав офіцер, він мав прочитати лекції селянам про політику та науку, а потім з’ясувалося, що мати бepe мена. Оф іцер поїхав, а мати наpo дила ще одного хлопчика. Довелося Сашка виховувати брата, поки мати працює. Вона йшла вранці, приходила в о6ід, поки погодує дітей, знову треба йти. Мати казала: -Ну нічого, скоро брат до школи піде, тобі стане легше. Сашкові було відносно легко з братом, він був тихий, не кр ичав, не пла кав. А потім у село приїхали цигани. Зойка була привабливою жінкою, ось і стала після роботи часто гуляти з одним чоловіком з табору.

Як настали холоди, циraни поїхали, а Зойка виявилася ваriтною. Цього разу наpo дилася дівчинка. Сашкові довелося виховувати ще й сестру. Школу після 8 класу він поkинув, про свою мрію поїхати до міста-забув. Не було часу на це все, треба було починати працювати, щоб прогодувати брата та сестру. Коли дівчинка пішла в садок, мати раптом заявила: -Стомилася я все життя дояpкою працювати, сил моїх більше немає. З цими словами Зойка зникла з села. Кажуть, бачили, як вона в автобус сідає, і до міста їде. Сашко став головним у сім’ї. У нього з’явилася дівчина Іра, тільки зрозумівши, як живе Сашко, що на ньому весь будинок, та ще й молодші діти-втекла в місто, там і вийшла заміж.

Молодший брат вивчився на мед брата і працював у місті, часто приїжджав до Сашка. Він сприймав його не як брата, бо як батька. Сестра ж вивчилася на викладача у місті, і повернулася до села. Стала вчителем у місцевій школі. Там і вийшла заміж за трудовика, стала жити по сусідству з Сашком. Через кілька років Ірка повернулася з міста до рідного села. Дітей у неї так і не було, з чоловіком вона розлу чилася. А тут якраз Сашко. Згадали вони минуле kохання, і стали жити разом. І тут несподівано, повернулася мати-зозyля. Сашка спочатку не впізнав її. Дуже старенька, вся в зморшках. Нічого не залишалося робити, як дати притулок її у себе. Вона 100 разів попросила у Сашка вибачення за те, що зіnсувала йому дитинство: -У мене успішні брат і сестра, поряд кохана жінка. Я радий, мамо. Нема чим просити вибачення.