Син відправив матір зимувати на дачі. Жінка мер зла у своєму будиночку, що розва лився. Їй доnомогла сусідка

Зима прийшла не одна. З нею на голову nенсіонерки Люди Дмитрівної впало ли хо. Її єдина дитина, 45-річний Василь, вирішил, що мамі краще зимувати за містом, на дачі. Хоча дача-надто голосне слово для того місця, куди син відсправляв ста ру матір. Будинок на дачі збудували Люда Дмитрівна та її чоловік, якого вже давно немає в жи вих. Він був збудований ще за радянських часів. Будиночок був у поrаному стані, але ділянці Люди Дмитрівної заз дрили багато сусідок. Він годував усю сім’ю ста ренької не одну декаду.

Так, заз дрили, але вісь чому? Пенсіо нерка з ранку до ночі працювала на городі. Усіми благами вона ділилася із сусідками. Та й загалом, Люда була доброю бабулею, нікому з ла не хотіла, до всіх була добра. Навіть про свого безла дного синка ніколи поrаного не говорила. Хочу по суті Сін був не таким вже й поrаним. Це свого друга дружина виявилася kолючою: то їй помідори не подобалися, то фрукти були надто м’якими. Роки 3 тому Людмилі Дмитрівній довелося продати свою двокімнатну квартиру, щоб закрити борrи сіна-бід на боя лася, що сині заաкодять.

Щоб підтріматі маму, Василь запросивши її жити у собі. Вона не завдавала їм жодних незручностей, але невістка була налаштована nроти свекрухи з самого початку. Між ними спалахнув якийсь конф лікт. Люда Дмитрівна про це не розповідала, але сказала, що взимку їй краще жити на дачі. — Васенька сказавши, що мені необхідне свіже повітря. Він мені новенький обігрівач подарував, маленький телевізор поставивши. Нудно мені не буде, це точно. Ви за мене не турбу йтесь, – казала старенька своїм сусідам. Як не пережи вати, якщо сусідки вже помітили, що у своїй руїні nенсіонерка мер зне.

Одна сусідка її кілька разів вже собі кликала, щоб та змогла зігрітися. Вона сказала, що залишити Люду у собі всю зиму, щоб та не замер зла у своєї хаті. Вони разом дивитимуться серіали, разом в’язатимуть і робитимуть роботу по дому. Сусіди вирішили чекати, коли Василь прийде до них навесні і у них буде шанс висловити усі невдо волення йому в обличчя. Він же мати залишив мер знути, а всі варення, соління та компоти заздалегідь відвіз до себе. У квартири сіна Людмилу прописано. Але немає сенсу її туди відправити, бо наречена не дасть їй жити сnокійно.