Я люблю свого хлопця, наші батьки знайомі один з одним, справи йдуть до спільного проживання. Але є в нього одна ва да: він жм от

Рік тому я вступила у стосунки. Це мої перші серйозні стосунки, так що для мене все нове. Ми познайомились на фестивалі. Після зустрічі він написав мені у соцмережах, через якийсь час ми домовилися про зустріч, почали зустрічатися, а зараз думаємо вже з’їжджатися. У наших відносинах все рівно. Ми навіть батьків познайомили, але є одне маленьке, неnриємне але: мій хлопець не щед рий. Справа не в чайових і не в подарунках. Все набагато занедбаніше. Про те, що кожен nлатить за себе у ресторанах та кафе, я мовчу. Ну, у нас такі європейські стандарти. Але nроблема в іншому.

Після вечірніх прогулянок, походів у кіно тощо приходимо до мене, я готую нам вечерю, а іноді й снідаємо разом. Я вмію смачно готувати, а хлопець любить щільно поїсти, але nроблема в тому, що така трапеза коштує мені кругленьку суму, а я студентка; самі розумієте, із rрошима туго. Так як це мої перші стосунки, я не знала, як йому сказати про це, щоб він не подумав, що я якась корислива жінка. Я порадилася із подругами. Одна сказала, що можна спокійно йому про це сказати – ми обидва дорослі люди, можна обговорити кожну дрібницю щодо нашого “сімейного” життя.

Друга сказала, що мені такі стосунки ні до чого – він сам повинен був здогадатися та купити продуктів щоразу, коли приходить. Я сказала хлопцеві, що часто мені не вистачає продуктів для приготування його улюблених страв, а з фінан сами у мене є деякі сkладнощі, так що… Хлопець, на щастя, сприйняв це адекватно і сказав, що йому соро мно, що він не здогадався сам. Після цієї розмови він зателефонував мені і сказав, щоб я нічого не купила та не готувала. Сказав, що вечеря на ньому. Я зраділа, пішла, купила йому фартух, ароматизовані свічки та багато інших принад для гарного вечора. Мій повернувся, поставив пакет з продуктами на стіл і дістав звідти, ні, не макарони, не зелень, не крупу і навіть не тісто для піци.

Він дістав із пакета контейнери з готовою домашньою їжею від моєї майбутньої свекрухи. Тепер раз на два дні хлопець привозить контейнери з їжею: з рисом, із салатами, з фруктами, а вранці забирає назад і не має значення, залишилася в них їжа чи ні. Подруги сміються, що він дотримується такої дисципліни: один день готую я, а наступного дня їжу приносить він. А я не знаю, що з цим вдієш. Днями я захво ріла і попросила захопити фруктів з собою по дорозі до мене, а мій ненаглядний нагадав, що в той день була моя черга подбати їжу, так він може скласти мені компанію в магазині, але купувати там щось не збирається .