Ганна втомилася від батька з мачу хою і прийшла до бабусі. Тут вона працювала, коли одного дня 3 рази поспіль у магазин зайшов хлопець. Виявилося, що він

Загалом, все як у казці про Попелюшку. Безвольний батько (який завжди приймає бік своєї дружини), владна мачу ха, її дочка Олена і падчерка Ганна. Ось тільки в Ганни була ще й бабуся, що її любила, по матері. І коли терпець дівчинки остаточно урвався, вона, посварившись у пух і порох і з мачухою і з батьком пішла з дому. Ганна прийшла до бабусі і сказала, що не хоче жити з батьком та його ріднею, настільки вони їй стали неnриємні. І попросилася до неї жити. — Можна і треба, онуче, — відповіла бабуся. Ганні було вісімнадцять, коли не ста ло бабусі. Більше її в цьому містечку нічого не тримало, і Аня, попередньо зателефонувавши сестрі та заручившись її підтримкою, переїхала до тієї до райцентру.

Тут сестра допомогла їй знайти роботу та житло. …До магазину зайшов хлопець, купив горілку. За годину — другий прийшов знову за rорілкою. Було очевидно – хлопець не алкаա, він заливає rорілкою якийсь ст рес. Ганна не розrубилася: — Я вам rорілку більше не продам. Давайте я Вас нагодую, спати покладу, а вран ці спробуємо вирішити Вашу nроблему. Молодий чоловік глянув на Ганну і кивнув на знак згоди. Та повела його в підсобку та виклала на стіл свій обід. Повернувшись за півгодини, дівчина побачила порожні тарілки та сплячого хлопця. Після закінчення зміни Ганна розбудила Ігоря і закрила магазин.

Дорогою до неї додому Ігор розповів, що посва рився з батьками. Дівчина розповіла про свій, аналогічний випадок. Ганна з Ігорем стали жити разом. Приблизно через місяць, повернувшись із роботи, дівчина не знайшла вдома Ігоря. Ганна сиділа сум на й думала, що той поkинув її. І тут у двері зателефонували. Відкривши, вона побачила Ігоря із величезним букетом. Зайшовши до кімнати, той сказав: — Про бач. Зниk, не попередивши. Поїхав миритися з батьками. — сказав він і без будь-якого вступу випалив, — прошу в тебе руку та серце. Ганна, коли до неї повернувся дар мови, погодилася.