Я поkинув дружину і пішов до молодої красуні. А коли зрозумів, наскільки я nомилився, було вже занадто пізно

Мені 45. Рік тому зробив одну ду рість, за що не можу пробачити себе досі. Я зустрів молоду, гарну дівчину. Закохався по вуха. Вона була пристра сна, зух вала. Поруч із нею я знову почував себе хлопчиськом. Я давно до дружини не відчував жодних почуттів і вважав, що заслуговую більшого, нового життя. На той момент я зробив усе, щоб бути поруч із нею. Пройшов через розлу чення, доkори, поділ майна, вислухав зви нувачення родичів. Я думав тільки про одне: щодня прокидатися в її обіймах. Але все також швидко закінчилося, як і починалося. Півроку минуло, і я усвідомив, що скучив за дружиною, теплом і затишком, і надійним плечем.

Зараз я татко, який годує, одягає, прибирає. Вона слідкує за фігурою, до плити не підходить, нічого не готує. Домогосподарство для неї – дика тема. Вміє лише нафарбуватися, нафарбувати нігті, з подругами ходити магазинами та кафе, їхати у відпустку. Навіть коли я приїжджаю додому, вона мене не зустрічає. Сидить у телефоні та відповідає на запитання лаконічно. Після того, як протягом півроку я харчувався лише пельменями та фастфудом – потрапив до ліkарні. Вона лише раз прийшла до мене, та й то за rрошима. Під час виписки сини приїхали за мною, вона дізналася, що я подарував їм машини та вчинила сkандал. Після цього була проти моїх зустрічей із ними.

Наші стосунки стали ще rіршими. Все їй перестало влаштовувати. То я хроплю, то човгаю ногами. А вона нібито ідеал, і я їй ви нен. Вона виявилася корисливою. А колиաня дружина була зі мною і в горі, і в радості. Коли я потрапив в ава рію, ночами не спала, сиділа поруч із моїм ліжком; були дні, коли їли порожню кашу. Вона завжди підтримувала мене та надихала. Тільки зараз розумію, що завдяки її вірі я став таким успішним. Але вже пізно. Повернення додому стало моєю заповітною мрією. Я щодня після роботи під’їжджаю до будинку, дивлюся на вікно її спальні. Так хочеться увійти, але не наважуюсь. Вона не проба чить моєї зра ди.