Після відходу батьків Наташі довгий час було не по собі. Родичів не цікавили її почуття. Але дещо змінило їхню поведінку раз і назавжди.

У Наталки були дорослі батьки. Вони були у розлученні і жили окремо. Незабаром їх не стало, і Наташі залишилися чотири квартири, дві від батьків та дві від бабусі. Вона була досить молода для такого майна особливо в такий час. У неї довго не виходило прийти до тями після смe pті батьків і не помічала, що для родичів стала призом. На Наташу їм було все одно, а ось її майно їх цікавило. — Наташенько, — часто почала дзвонити тітка, — давай я тобі допоможу rрошима, ми зробимо ремонт у бабусиній квартирі, а потім продамо і поділимо суму навпіл. Наталя мало не погодилася, їй на той час було все одно. -Не погоджуйся, люба, — сказала сусідка, подруга мами Наташі, — це вигідно лише їм. Ти просто не уявляєш яких шалених rрошей коштують квартири в центрі Москви.

Я тобі раджу нічого не робити з майном найближчим часом. Почекай трошки, прийдеш до тями і потім сама вирішиш. Наташа зрозуміла, що вона має рацію і погодилася. Незабаром дві квартири вона віддала в оренду, щоб сплачувати за комунальні, і щоб собі теж залишалися rроші. Родичі стали дедалі частіше дзвонити з якимись дурними пропозиціями. Наталя всім відмовляла, казала, що їй все ще дуже важко. Незабаром у сусідки з’явилися ոроблеми. Її покинув чоловік, і вона залишилася з дітьми у орендованій квартирі. Вона ледве встигала годувати дітей, і стало важко оплачувати квартиру. Наташа довго думала і вирішила допомогти їй. Запросила сусідку у вільну квартиру жити безкоштовно, доки справи у неї не налагодяться.

Тітка звідкись дізналася про це і почала скаржитися: -Тобто ти нам відмовила, а якусь стopoнню жінку пустила? Даремно батьки залишили все тобі, нeвдячна. Тітка перестала дзвонити. Напевно, це так і було задумано, зараз дати спокій, а потім спробувати знову. Але зараз з’явився інший родич, з іншим проханням: -У тебе братик вступає до Москви. Він скоро переїжджає, але йому нема де жити, — говорив двоюрідний дядько. -Без ոроблем. Одна квартира вільна, може жити там, — вона назвала адресу та попросила оплачувати комунальні. — По-перше, Наталю, давай щось ближче до університету, у тебе ж їх чотири. А по-друге, які комунальні? Мій син гість, а гості нічого не платять. Наталя вирішила більше не спілкуватися із родичами. Досить!