Під час декрету я почала шукати собі підробіток. Ні, з грошима у нас не було проблем, просто мені пощастило мати спокійну дитину, яка могла годинами грати зі своєю ніжкою або спати весь день, а мені було нудно весь день займатися домашніми справами. Я відкрила для себе індустрію краси, почала робити собі нігті, а потім і подругам.
Я створила собі портфоліо і почала приймати клієнток, які бачили мої роботи в мережі і записувалися до мене на нігті. Після виходу з декрету я повернулася на свою роботу, але невдовзі карантин змусив мене знову брати до рук манікюрні ножиці та пилки для нігтів. Так я знову почала працювати з дому.
Тільки в той час, ясна річ, багато людей боя лися навіть з дому виходити, і моїми постійними клієнтками тоді були мої сусідки, які приходили до мене, я робила їм нігти за «дякую», і вони йшли. Чоловік мене ла яв, адже я витрачала свої матеріали на складні дизайни подруг, а натомість нічого не брала і не вимагала.
Аня 2-3 рази на місяць приходила оновлювати нігті, але платила вона мені словами, мовляв, яка ти молодець, не подруга, а золотце … У Ані та її чоловіка був магазин неподалік нашого будинку. Одного разу, коли після складного дизайну Аня встала, щоб піти, нічого не заплативши і вдавши, що не розуміє моїх натяків про оплату, я їй сказала:
— А я завтра прийду до тебе, нічого не заплачу, але наберу продуктів на місяць і піду задоволена, адже ми ж подруги, — побачивши здивовані очі Ані, я продовжила, — Ань, ти ж розумієш, що всі ці матеріали не на деревах зростають. Я плачу за них немаленькі гроші, і за час, поки я роблю твої нігті за «молодець», я могла б прийняти справжніх клієнток, що платять…
Аня пішла від мене сkривджена. Більше вона ніколи до мене не приходила, а на вулиці навіть не віталася. Крім неї від мене пішли ще 3 клієнтки, колишні подружки, які теж мені ніколи не платили. Спочатку мені було ніяково, я думала, що роблю неправильно, але потім я зрозуміла, що все зробила правильно, адже будь-яка робота має бути винагороджена.