Посеред ночі Алла почула голоси з під’їзду, і як на зло, лампочка на її поверсі не горіла у той день. Вона подумала, що це зл одії, і раптом до неї голосно постукали.

Посеред ночі, коли тихо спав весь будинок, Алла прокинулася від дивних звуків, що лунали з під’їзду. Вона лежала в ліжку, прислухаючись до шерехів і приглушених голосів, які здавались їй неприродними. Щоб розсіяти свої сумніви, вона вирішила зазирнути у вічко двері. Однак, як на зло, лампочка на її поверсі не горіла і коридор був у повній темряві. Алла відчула легке занепокоєння. Вона подумала, що, можливо, це злодії, які намагаються потрапити у чиюсь квартиру.

Серце почало битися швидше, і вона спробувала заспокоїти себе, вирішивши, що це, можливо, просто сусіди, які повертаються додому пізно після вечірки. Однак за кілька хвилин несподівано до неї голосно постукали. Алла злякано здригнулася і завмерла на місці. “Хто це може бути в такий час?” – подумала вона. Але стукіт повторився, цього разу сильніший і наполегливіший. Намагаючись зібрати мужність, Алла підійшла до дверей і спитала, хто там. У відповідь почувся приглушений голос жінки.

“Прошу, допоможіть! Я заблукала і не знаю, як повернутися додому. Може, у вас є телефон, щоб зателефонувати моєму чоловікові?” Алла полегшено зітхнула, розуміючи, що це не злодії, а просто жінка, що заблукала. Вона швидко відчинила двері і побачила перед собою незнайомку, мабуть, дуже перелякану. “Звичайно, приходьте”, – сказала Алла, підтримуючи жінку за руку. “Не хвилюйтеся, у вас все буде добре.” Жінка вдячно посміхнулася та увійшла до квартири. Алла запропонувала їй сісти, потім подала склянку води та передала телефон, щоб вона могла зателефонувати своєму чоловікові.

Незабаром жінка зв’язалася з рідними та розповіла, що заблукала після відвідування подруги. Алла провела жінку до ліфта і переконалася, що вона благополучно доїде. Потім повернулася до своєї квартири і сіла на ліжко. Її серце, як і раніше, билося швидше від хвилювання, але тепер це були позитивні емоції. “Які ж ми всі вразливі та водночас взаємопов’язані,” подумала Алла. “Адже тільки допомагаючи один одному, ми можемо долати труднощі та страхи.” З цими думками вона лягла спати, посміхаючись події і відчуваючи себе героєм своєї нічної історії. Незабаром на очі навернулися сонні хмари, і вона полетіла у світ снів.

Leave a Comment