Мені спочатку здавалося, що моя свекруха, Ірина, найзліша і найгірша жінка на світі. Кожне її слово і дія здавались проти мене. Вона критикувала мою кулінарну майстерність, виховання дітей та навіть вибір одягу. Я часто плакала після її візитів і ненавиділа її через те, як вона впливає на моє сімейне життя. Якось, коли чоловік пішов на роботу, а діти вирушили до школи та дитячого садка, я вирішила провести прибирання в будинку. Несподівано, задзвонив телефон, і я почула голос своєї свекрухи на іншому кінці дроту. Її несподіваний дзвінок викликав у мене змішані почуття, але вирішила витримати розмову без конфліктів.
– Здрастуйте, Ірино Миколаївно. Чим можу допомогти? – Сказала я, намагаючись звучати спокійно. Однак її відповідь змусила мене здивуватися . – Люба, я знаю, що між нами були розбіжності, і я хочу вибачитися за свої слова та поведінку. Я не хотіла тебе образити: просто надто захищала свого сина та турбувалася за нього. Можливо, я іноді дуже часто втручалася, і за це прошу у тебе вибачення. Я була вражена і не чекала такого від неї. Останні слова її вибачення зворишили моє серце. Я зрозуміла, що за своєю самообороною та охороною я упустила можливість побачити іншу людину – жінку, яка турбується про свого сина і боїться втратити його.
З м’якістю в голосі я відповіла: – Ірино Миколаївно, я ціную Ваші слова та Ваші вибачення. Ми всі можемо робити помилки, і я теж не завжди була найкращою невісткою. Давайте забудемо про минуле та почнемо все заново. З того дня стосунки між нами почали змінюватись. Ми почали спілкуватися частіше, і я дізналася більше про життя Ірини. Виявилося, що вона пройшла через чимало труднощів і втрат, що сформувало її сильну та інколи надмірно захисничну натуру. Одного разу, коли у мене стався неприємний інцидент, вона підтримала мене та допомогла розібратися із ситуацією.
Її увага та турбота надала мені сили та впевненості. Я зрозуміла, що вона не така погана, як мені здавалося спочатку. Згодом Ірина стала для мене подібно рідної матері. Вона підтримувала мене, ділилася своїм досвідом та порадами, і я почала вчитися у неї. Ми разом займалися рукоділлям, готували смачні вечері та навіть влаштовували невеликі сімейні вечори. Моя свекруха дала мені урок про те, що за масками часто ховаються ніжні та добрі серця. Вона допомогла мені зрозуміти, що любов до сім’ї може об’єднати навіть різних людей.