Мій робочий тиждень добігав кінця, і я з нетерпінням чекала на зустріч із сім’єю. Повертаючись додому після довгого дня на роботі, я вже мріяла про вечірні посиденьки із сином. Але телефонний дзвінок змінив мої плани. Мій 8-річний син зателефонував мені, його голос звучав невпевнено: “Мамо, я хочу, щоб ти випила заспокійливе, перш ніж увійдеш до будинку.” Моє серце забилося швидше. У голові промайнуло стільки запитань – що сталося? Чи був він у небезпеці? Він ніколи раніше не просив мене робити щось подібне. “Що сталось, любий?” – Запитала я, намагаючись зберегти спокій.
“Просто, будь ласка, мамо, випий,” – він здавався справді тривожним. Виявивши, що я вже на підході, відчула, у мене почалася нервозність. Внутрішній діалог почав розгортатись швидше, ніж я могла здогадатися, що сталося. Я думала про його безпеку, про те, що він може влаштувати, і в той же час намагалася уявити сценарій, в якому йому потрібно було б просити мене випити заспокійливе. Я підійшла до дверей, і він мені відчинив. У його руках була склянка з водою та моїми заспокійливими пігулками.
Він передав мені склянку, його очі були наповнені нерішучістю та заклопотаністю. “Мамо, я не хотів тебе налякати. Просто спочатку випий це. Все буде гаразд”, – сказав він, і я відчула, що він намагається мені допомогти зберегти спокій. Я взяла склянку і випила воду, відчуваючи, що ситуація виходить із-під контролю. Після того, як я проковтнула пігулки, він повів мене всередину вдома. У вітальні я побачила розбите вікно та м’яч, що лежить на підлозі. Все стало на свої місця. Мій маленький шукач пригод вирішив пограти у футбол вдома і м’яч розбив вікно.
Серце моє переповнилося змішаними почуттями – від полегшення, що він у безпеці, до розуміння, що ми маємо провести довгу розмову про те, що не можна грати в будинку з м’ячем. У той момент, коли я дивилася на свого сина, я зрозуміла, що його дивний дзвінок і прохання випити заспокійливе – це спроба знайти рішення та допомогу в тому, що йому здавалося нерозв’язною проблемою. Ми разом змогли впоратися з ситуацією, і я зрозуміла: не має значення, які ситуації можуть виникнути, важливо бути там для своїх близьких і підтримувати їх, навіть якщо це потребує нестандартних рішень.