Я Олеся, чоловіка звати Володимир, зустрічалися, закохалися, одружилися і вирішили, що нам потрібна квартира, навіщо ми будемо платити за оренду дядькові, якщо ми можемо купити квартиру в іпотеку і платити вже за своє житло.
Так ми і зробили, але нам не вистачало на перший внесок, і тоді ми вирішили звернутися до батьків, мої дали грошей, скільки могли, а Світлана Петрівна, так звуть матір мого чоловіка, сказала, що продасть дачу і віддасть нам гроші, так вона і зробила.Своїми руками робили ремонт, нам в цьому допомагав мій тато, він був будівельником і коли ремонт був закінчений, ми заселилися в свою квартиру, радості у нас не було меж.Але в один із днів, мені зателефонувала свекруха і сказала, що вона зараз приїде, я подумала, що в гості, поставила качку в духовку, але не тут, то було.
Моя свекруха приїхала з валізами і сказала, що вона теж має право на цю квартиру, так як продала свою дачу і дала нам гроші, і тепер вона буде жити в цій квартирі разом з нами. Нічого не поробиш, думаю, добре, нехай поживе, але я глибоко помилялася.
Я з вечора готувала вечерю на завтра, а то, прийшовши з роботи, у мене навіть сил не було щось їсти, не те, що готувати. І ось я помічаю, що повернувшись додому, я не знаходжу приготовленої їжі, починаю питати, свекруха відразу ж починає кричати, що мені шкода для неї тарілки якоїсь бурди і так це було майже кожен день.Потім я почала помічати, що вона риється в моїх особистих речах; коли я їй сказала про це, то у відповідь почула лише те, що я в такій білизні зраджую чоловікові, і що ми скоро розійдемося, і квартиру потрібно буде ділити. Більше я це терпіти не могла, чоловікові говорила, а він, що тобі шкода, дітей у нас поки немає, нехай живе.В один день я не пішла на роботу, купила заздалегідь замок, викликала майстра і сіла чекати, коли піде з дому свекруха. Тільки вона пішла, я відразу з майстром піднялася в квартиру, зібрала її речі, виставила їх за поріг, чоловікові написала смс, що якщо він хоче зі мною жити, то повинен вибирати або я або його мама.
Свекруха увійшла в під’їзд, побачила свої речі, зателефонувала своєму синові, почала його вчити життя, говорити, що я погана дружина, що нам потрібно розлучитися. Я не чула, що їй говорив її синочок, але його відповідь, їй явно не припала до душі. Чоловік мені подзвонив і сказав, що він мене любить і хоче зі мною жити, а його мама повертається в свою квартиру.Минув час, у нас тепер є синочок, свекруха з нами не спілкується, вона подала позов до суду, хоче відсудити частину квартири. Вова сказав їй, що якщо вона не забере заяву, то він взагалі з нею не буде спілкуватися, але свекруха не захотіла почути свого сина. Мої батьки, оцінивши такий стан справи, взяли кредит і дали нам ту суму, яку нам додавала свекруха, ми при свідках їй віддали ці гроші.
Чоловік не спілкується зі своєю матір’ю, я теж не спілкуюся зі свекрухою. Не так давно вона сильно захворіла, нам подзвонили з диспансеру, лікар хотів поговорити з родичами хворої, але чоловік відмовився приходити, а мені її стало шкода, але я не втручаюся в їх відносини.Свекруха посіяла вітер, а тепер пожинає бурю, але найгірше, що вона так нічого і не зрозуміла, а шкода