Якось я поверталася додому з роботи. Піднявшись сходами і дійшовши до свого поверху, я побачила молоду дівчину з валізою, яка сиділа навпроти моїх дверей. -Ви Тамара? -Так. -Добрий вечір. Я до вас. -А ви хто? -Софія. Я ваrітна від вашого сина. Ми мовчки дивилися один на одного, а потім я запросила її додому . Мій чоловік пішов із життя 10 років тому, а син давно вже був на заробітках у столиці. Софія розпакувала одну зі своїх валіз, і поклала на стіл пиріжки та цукерки. -Ой, не варто. Може, ти голодна? -Ні. Але від чаю не відмовлюся. -Коля розповідав про тебе, але я думала, що ви роз лучилися. Він знає про дитину?
-Ні. -Як же? Він же батько пови нен знати. -Щодо дитини все вже вирішено. -Що вирішено? -Я народ жу і залишу його в nологовому будинkу. Мене вже звільнили з роботи, щойно помітили живіт. Батьки живуть у селі, тож поїхати до них я не можу. Інших родичів я не маю. -А як же я? -А як же ваш син? -Коля вже дорослий хлопець, і має нести відповідальність за свої вчинки. Софія виявилася прекрасною дівчиною та господинею. Забиралася, готувала. До пологів вона прожила у мене 2 тижні. Ми куnили дитяче ліжечко та пелюшки. Коли Софія була вже на збереженні, до мене додому зненацька прийшов син.
За ним стояла незнайома білявка. -Мама привіт. Ми з Юлею вирішили зробити тобі сюрприз. Знайомтеся. Поки я розмовляла із сином на кухні, Юля забрала свою сумку, вийшла з квартири і голосно грюкнула дверима. А Коля, побачивши дитячу коляску, спитав: -Мамо, це що за ліжечко? -Це ліжечко твоєї дочки. -Ти жартуєш? -Місяць тому до мене приїхала Софія. Вона була вже на останніх термінах ваrітності твоєю дитиною. Сьогодні-завтра наро дить. Коля був збентежений. Він ходив по кімнаті, і нарешті заговорив: -Але ми роз лучилися півроку тому.
З її ініціативи. Я не знав, що вона чекає на дитину. У якій вона ліkарні? -Тебе все одно до неї не пустять. Краще збирайся, підемо магазинами, треба дещо докуnити. Увечері зателефонувала Софія. Вона наро дила дівчинку, 4 кг 100 г, здо рову. Наступного ранку ми з Колею поїхали на виписку. Він підбіг до Софії, обійняв її, потім узяв на руки дитину і голосно сказав: -Привіт, дочко, я твій тато!