Антон повернувся додому і побачив там сусідку. Він одразу згадав зраду дружини і накинувся до неї. ”Вирішили, що спочатку завоюєте довіру дітей, а потім і мене захомутаєте? Так?

П’ять років тому Антон купив будинок у селі та переїхав із сім’єю жити сюди. Все було чудово доти, доки його дружина сиділа в декреті з маленькою Ольгою. Чоловік їздив на роботу до міста, возив старших хлопчиків туди до школи. А потім дочка пішла до садка, дружина вийшла на роботу, завела шашні з начальником, кинула чоловіка та дітей і перебралася до нього жити. З того часу молодого, баrатого нареченого брали в облогу місцеві “красуні”. Одна навіть об одинадцятій вечора, підгадав момент, коли діти вже спали, заявилася до нього додому з пляшкою червоного. Антон не пустив її до будинку, і з того часу припинив будь-яке спілкування з жінками.

Мало було йому зради дружини, так місцеві оголосили на нього полювання. Минуло два роки, діти вже забули матір. У самого Антона образа зробила серце черствим. У червні Марина з дочкою переїхала до бабусі, яка мешкає по сусідству з Антоном. Чотирирічна Танечка швидkо потоваришувала з сусідкою Оленькою. Бігала до них надвір грати. Та й зі старшими дітьми Антона, Михайлом та Сергієм у Марини склалися цілком добросусідські стосунkи… – Тіто Маріно, ходімо до нас, подивіться яка у нас гарна ялинка, – запросили її діти. – Ваш тато буде незадоволений моїм вторгненням. – То він на роботі. А ми йому не розповімо. Дім Марині сподобався. Все чистенько, дуже затишно. Струнка, прикрашена ялинка. Захоплена розмовою з дітьми, жінка не помітила, як у хату зайшов Антон. – Вирішили піти в обхід? – Сказав він, з невдоволенням розглядаючи Марину. – Тобто?

– Я вас до себе не кликав. А ви часу не втрачаєте, чи дієте через дітей. Вирішили, що спочатку завоюєте довіру дітей, а потім і мене захомутаєте? Так? Марина не почала нічого говорити, схопила Танюшу за руку і пішла. – Тату, тітка Марина гарна, а ти її образив! Ми ледве попросили її прийти до нас! А ти… – заплакала Оля. Брати підтримали сестричку похмурим сопінням. Наступного дня Антон гукнув Марину через паркан. – Я перепрошую за свої слова, – сказав він, коли дівчина підійшла. – Я думав, ви таким чином до мене підкочуєте. Вибачте мене. – Вам час уже змінити своє ставлення до жінок. – Вам це не зрозуміти. – Ну так. Звідки. Адже це не я заскочила додому, і застала чоловіка в ліжку з kоханкою! Від вас дружина пішла, а я сама була змушена кинути все нажите і перебиратися до бабусі до села. Але я, на відміну від вас, не замкнулась у собі… Антон мовчки дивився на дівчину, а потім запропонував: – А давайте Новий Рік зустрінемо разом… За півроку Марина з Танею перебралися жити до Антона.