Відразу після полоrів до мене принесли малюка, а за нею в палату зайшла головний ліkар. Через кілька хвилин я ухвалила найголовніше рішення в моєму житті.

Надвечір Ліза надійшла із переймами до полоrового будинку, вони з чоловіком очікували на появу четвертої дитини. На той момент їхня сім’я вже була «безнадійно багатодітною» Завдяки У З Д подружжя дізналися, що це буде хлопчик. Зрештою, все позаду… Лізу відвезли та поклали до платної одномісної палати. А за пару годин принесли малюка. Трохи згодом у палату зайшла головліkар, Олена Василівна, і сказала: — У нас тут ось така ситуація. -Вранці сьогодні жінка 18-річна наро дила дівчинку, написала відмовну, викликала таксі та поїхала з полоrового будинkу. А дівчинка така гарненька, здоровенька. А ви, як я знаю, дуже двійнят хотіли.

— Я ось подумала … Може заберете малечу? — А ми напишемо, що ви народили двійнят. -Так не хочеться дитину до будинку малюка віддавати. — Адже шkода — таке гарне й миле маля. І виросте дівчинка у притулку. Ліза була приголомшена таким проханням. Із завідувачкою, Оленою Василівною, вона була добре знайома. Приємна та добра жінка. Вони часто спілкувалися і поза стінами пологового будинку. Але на кону було життя і доля малечі. Рішення Ліза ухвалила майже моментально! Була не була. Досвід із двійнятами вже є. Саме п’ятої дитини не вистачає до рівного рахунку. Жартома сказала, звичайно, але в кожному жарті, самі розумієте …

У Лізи у сім’ї всі були хлопчаки. А чоловік так мріяв про доньку. Малятко просто записали як другу у двійні. А домашнім пояснили, що часто на У З Д за першою дитиною другої не видно. Рідні та знайомі запитань багато не ставили, дивувалися тільки, що двічі двійнята. Тільки чоловік був у курсі справи і теж погодився із дружиною. Найсмішніше, Оксанка на нього дуже схожа, така ж блакитноока і світловолоса. Наразі всі діти виросли, і ніхто навіть не підозрює, що донька їм не рідна. Та Ліза й сама про це забула. Ще як рідна !