— Ви на шостому тижні, вітаю — почула настя від ліkаря. Вона думала, що мама з татом не зе зрозуміють, виженуть з дому, а максим напевно зникне. Але все сталося інакше.

Коли Настя закінчила перший курс, вона вирішила відвідати батьків на канікули. Так, нею пишалися всі родичі. -Яка ж ти у нас молодець! Вирвалися у люди! Ось закінчиш навчання, знайдеш собі роботу, вірного чоловіка. Якось Насті стало дуже nогано. Вона думала, що отруїлася, але незабаром у голові почали крутитися думки про можливу ваrітність. «Але, а як же навчання? А як відреагує хлопець?» Максим був старший Насті на 5 років. Наступного ранку Настя вирішила поїхати на огляд до сусіднього міста, щоб уникнути всяких пліток і припущень.

-Ви на шостому тижні, вітаю – сказав ліkар. Настя не могла повірити у те, що відбувається. Що їй тепер робити? Адже навчання, та й мама з татом не зрозуміють, точно виженуть з дому, і Максима поряд немає, з ким поділитися? Максим завжди обіцяв Насті, що та буде його дружиною. Але все одно було якось хвилююче. Після кількох спроб Максим таки відповів на дзвінок. -Дорогий, у мене дуже важлива новина. Я вагітна! Що мені робити? Як розповісти батькам? Що робити далі? -Ти чого, люба? Зараз же заспокойся!

У твоєму становищі не можна хвилю ватися. Завтра я приїду до вас, поговоримо з батьками, а потім обов’язково розпишемося. І Максим справді приїхав – із величезним букетом троянд у руках. Познайомився з батьками дівчини – і одразу їм сподобався. Через кілька днів вони розписалися, а через 8 місяців на світ з’явилася їх прекрасні двійнята – хлопчики. Батьки Насті були щасливі. Побувши трохи з дітьми, вона закінчила університет. Максим працює та повністю забезпечує сім’ю. Ось і виявляється, що у житті немає нічого неможливого.