Коли свекруха дізналася, що ми закрили іпотеку, подзвонила чоловікові і стала умовляти, що ми повинні допомогти зовиці. У підсумку у зовиці квартира, а ми на вулиці

Синку, давай-но ти перепиши на мене вашу квартиру, а я впущу вас в свій будинок. Навіщо мені просторе житло? А вам скоро дітей наро джувати. Чоловік був радий такій пропозиції і, не подумавши гарненько, прийняв її. Він переписав квартиру на свекруху, а свекруха переписала на зовицю. У підсумку у зовиці квартира, а ми на вулиці, тому що свекруха не приймає нас. Після того, як зовиця нас виrнала, я жила у батьків, не прощала чоловіка. Він приходив до мене і просив вибачення. Я дуже любила його, вирішила дати другий шанс. — Дай слово, що більше не будеш довіряти своїй мамі. Вона маніпулює тобою. Нічого, ми візьмемо нову квартиру, будемо платити за неї, і скоро закриємо іпотеку, якщо ти перестанеш допомагати своїй сестрі. І тут заявилася свекруха, стала просити у сина прощення…

Ми з Сашею стали зустрічатися, коли мені було 22. Через пару місяців ми одружилися і взяли квартиру в іпотеку. Вона була оформлена на Сашу, але платили ми за неї удвох. Вісім років ми платили за неї, вісім років ми відмовляли собі у всьому, навіть харчувалися дешевими продуктами, не звертаючи уваги на наше здоров’я. Через вісім років ми закрили нашу іпотеку, квартира була нашою. Подумала, нарешті, будемо жити і насолоджуватися життям. Але не пощастило. У чоловіка була сестра. Вона була одружена, але ні вона, ні чоловік не працювали. Вони знімали маленьку кімнату. Чоловік зовиці іноді знаходив собі шабашки і платив за кімнату, але грошей у них постійно не було. Вони звикли позичати у нас гроші і більше їх не повертати. Коли свекруха дізналася, що ми закрили іпотеку, подзвонила чоловікові і стала умовляти, що ми повинні допомогти зовиці, вона в поrаних умовах.

— Синку, давай-но ти перепиши на мене вашу квартиру, а я впущу вас в свій будинок. Навіщо мені просторе житло? А вам скоро дітей наро джувати. Чоловік був радий такій пропозиції і, не подумавши гарненько, прийняв її. Він переписав квартиру на свекруху, а свекруха переписала на зовицю. У підсумку у зовиці квартира, а ми на вулиці, тому що свекруха не приймає нас. Я так обра зилася на чоловіка, що він не запитав у мене ради. Я була категорично проти цього. Адже ми стільки років платили за квартиру. Після того, як зовиця нас виrнала, я жила у батьків, не прощала чоловіка. Він приходив до мене і просив вибачення. Я дуже любила його, вирішила дати другий шанс. — Дай слово, що більше не будеш довіряти своїй мамі. Вона маніпулює тобою. Нічого, ми візьмемо нову квартиру, будемо платити за неї, і скоро закриємо іпотеку, якщо ти перестанеш допомагати своїй сестрі.

Чоловік погодився. Ми взяли іпотеку і стали оплачувати її, не шкодуючи сил. Ми працювали на двох роботах, іноді навіть на трьох, без вихідних. І через чотири роки квартира була нашою. І тут заявилася свекруха, стала просити у сина прощення. — Прости син, я змушена була так вчинити. Ти ж знаєш, в якому поганому становищі була твоя сестра. Вона і зараз не в хороших обставинах. Ось недавно потрапила в ава рію, розбила машину, сама в лікарні. А машина була взята в кредит. Вони погано живуть, не можуть і платити за кредит, і за ремонт машини. Ти продай вашу квартиру, віддай гроші мені, можете переїхати в мій будинок. І, на вашу думку, що зробив мій чоловік? Знову повірив! Знову! Як можна бути настільки наївним? Стільки років були витрачені даремно. Я зрозуміла, що безглуздо продовжувати ці відносини. Я подала на розлу чення.