Коли ми пішли в гості до батьків чоловіка, вони стали натякати на те, що ми маємо допомагати фінансово. А поведінка чоловіка вивела мене з себе

Мене звуть Оксана, а мого чоловіка Леонід. Він на кілька років молодший за мене. У шлюбі ми вже п’ять років. Минулими вихідними ми їздили в гості до батьків чоловіка, щоб трохи відпочити, подихати свіжим повітрям та допомогти. Але склалося вже так, що цілий день ми працювали на городі та прибирали двір. А вже надвечір готували вечерю та їли. Під час застілля Льоня почав говорити, що ми маємо допомогти фінансово батькам, адже в їхньому будинку треба робити ремонт, прикупити нові меблі, а ми тут теж відпочиваємо, тому й маємо зробити свій внесок. Я була просто здивована після цього розмова . Свекруха і свекор дуже часто натякали нам, щоб ми дали грошей, але я завзято уникала цієї теми, а тепер Леонід сам її починає.

Після весілля ми так і не їздили у весільну подорож, ці п’ять років збирали гроші з надією, що нарешті кудись полетимо. А тепер моя мрія знову може просто залишитись мрією . Я заробляю набагато більше за чоловіка і своїм батькам не віддаю жодної гривні. А батьками Олені ми пересилаємо кошти із сімейного бюджету щомісяця, хоча вони обоє мають гарну пенсію, а свекор ще й відпрацьовує у школі охоронцем. Я вважаю, що це просто несправедливо. І взагалі, навіщо було за столом самостійно щось вирішувати та оголошувати? Можливо, правильно було б порадитись зі мною? Мене така ситуація дуже розлютила, тож мовчати я не стала, на що почула, що я еrоїстка і думаю тільки про свої інтереси.

Тоді мене взагалі забрало. Спочатку сказала, що ми щомісяця допомагаємо і так, тоді зауважила, що навіть на столі їжа з наших продуктів, тоді вказала на те, що багато технік і меблі в будинку вже куплено за гроші нашого сімейного бюджету. Таким розлютованим я ще ніколи в житті Льоню не бачила. Що він тільки не говорив і як тільки мене не називав. Це не передати жодними словами. Такого відношення я терпіти ніколи не буду, і говорити в такому тоні зі мною не дозволю. Через пів години вже сиділа в маршрутці, а за дві години вже збирала речі Льоні. Виставила їх за поріг, нехай переїжджає до улюблених батьків, якщо їхні інтереси вищі за інтереси сім’ї. Я непогана людина і все розумію, але, на мою думку, все це просто переходить межі дозволеного.