Онука були раді бачити все, а Олену навіть на поріг не пустили. Адже раніше це був і її будинок теж. Але за свою nомилку Альона шkодуватиме до кінця життя.

Олена зійшла з автобуса разом із маленьким Максимком. Вона подивилася на двоповерховий особняк. Гарний великий-раніше це був її будинок. Цікаво, чи приймуть її назад, чи виставлять за двері? Свекруха зі свекром були дуже добрими людьми. Це Олена сама у всьому ви нна. Сама вона з неблагополучної родини: баба пи ла постійно, мати була лінива тільки сиділа біля телевізора, а вдома – вічний бардак і сморід. У 16 років Олена втекла від них у місто і почала жити у тітки. Але їй потрібно було nлатити rроші за комунальні витрати. Олена почала працювати на кухні, потім у доставці документів. І саме ця робота змінила її життя назавжди. Їй треба було привезти документи одному власнику меблевого заводу, яким виявився Вася-її майбутній чоловік. Вони почали зустрічатись. Потім розкішно відсвяткували її вісімнадцятиріччя в ресторані. Олена була найщасливішою на світі. Вася познайомив наречену зі своїми батьками. Вони буквально на годинку заїхали до них, а стіл був накритий, як на весілля. Багато салатиків, напоїв, три види гарячого — стільки їжі Альона ніколи не бачила.

-Оленко, раз наш Вася тебе пок охав, то і ми обов’язково тебе полюбимо, — сказала свекруха. Вона одразу сподобалася Альоні, така мила і добра жінка. Незабаром Олена з Ванею одружилися і в них наро дився син Максим. І почався побут. Вася багато працював. Хоч він і був директором меблевої фабрики, він розумів, що на ньому більша відповідальна вже за дві родини-батька з матір’ю і за Олену з сином. Він часто їхав у відрядження, щоб особисто перевіряти якість дерева, що поставляється. Альоні це стало набридати: -Ну Скільки можна проводити часу в роз’їздах? Я вже втомилася весь день удома сидіти. Тоді, щоб урізноманітнити своє життя Альона стала ходити ресторанами з різними чоловіками. Максима вона віддавала тітці, котрій платила, щоб та мовчала і нікому нічого не розповідала. Знайшла Альона собі ко ханця і навіть мала наха6ство покликати його у Васину квартиру. Все одно чоловік у відрядженні. Але як спеціально цієї ночі машину зламалася і довелося Васі повернутися додому. Дзвонити він не став, щоб не розбудити дружину з дитиною. Олена почула, як серед ночі хтось увімкнув світло в коридорі.

-Це Васька, давай вставай швидше … прокидайся, — Альона стала будити свого ко ханця. -Це що таке! – вигукнув розл ючений Вася. Ко ханець спокійно прокинувся, взяв у оберемок свої речі. Він підійшов до Васі, який загороджував йому дорогу і щосили вдарив Васю в живіт. Вася скрючився і впав на підлогу, а ко ханець одягнувся в коридорі і вийшов за двері. Олена викликала швидку-у Васі виявилися зламані два ребра. У лікарні свекруха відвела Альону вбік і сказала: -Ось усе в тебе було, чого тобі не вистачало? Ми не очікували, що така дівчина як ти може так гидко вчинити. Можеш лишити Максимку у нас. Ми подбаємо про нього, але тебе більше бачити не хочемо. Олена схопила сина і повернулася до села. Вася надсилав їй на карту rpоші за дитину. Минув рік і на день нар одження свекрухи Альона вирішила повернутись у родину. Усі були раді бачити Максимка. Бабуся з дідусем почали цілувати онука- цілий рік не бачили. Тільки Олену в будинок не пустили. -Я ж казала тобі, що бачити тебе більше не хочемо, — повторила свекруха ті самі слова, які говорила рік тому. Так і не пробачили вони Олени. Їй було сор омно і вона вирішила щомісяця привозити онука до них.