Моя мама мене засуджує, вважає, що я вчинила неправильно, виставивши сина на вулицю з дружиною та дитиною на руках. Можливо, ви зараз теж подумаєте, що я якесь чудовисько, раз так вчинила, але все в рази заплутаніше, ніж здається з першого погляду. Мій син після весілля почав винаймати квартиру. Вони з дружиною жили, раділи життю, але … Read more
Надю не можна було назвати звичайною бабусею. Вона ненавиділа сидіти з онуками. Ніколи нікому не в’язала одяг. Вставала вона в 7 ранку, виходила на вулицю, курила цигрку. Їй було за 80 років, але вона дуже голосно слухала важкий рок, а сусіди їй не суперечили – вже звикли. Так було щоранку. Старенька не розуміла тих жінок, … Read more
– Вер, да не таскай ты ребёнка по улицам! – В один голос говорили Верке соседки. Мужа у женщины никогда не было. От кого нагуляла малышку, и сама вряд ли знала. Машенька родилась слабенькой, недоношенной. Росла, как трава в поле, превращаясь в хорошенького кучерявого ангелочка. Если бы не болезненная худоба, да не синяки под огромными … Read more
Кілька років тому ми з чоловіком вирішили перебратися жити до столиці, бо там більше перспектив, чоловіку там запропонували гарну роботу. Рік тому у нас наро дився син. Зараз у нашої родини складний період, бо я не працюю, заробляє гроші чоловік, а ще маленька дитина на моїх руках. Так склалося, що зі свекрухою стосунkи у мене … Read more
Сім’я спокійно обідала на кухні. Чоловік з незадоволеним обличчям з’їв свій борщ і перекинув тарілку. – Чому немає м’яса? – Запитав він дружину. Дружина відповіла, що віддала дітям: – Ось, якби ти заробив на м’ясо, їв би з м’ясом. Хто працює, той їсть м’ясо. Чоловік глянув на неї сумними очима і сказав: – Незважаючи на … Read more
Когда моя сестра назвала новорождённого сына Мартином — так же, как зовут моего сына — я подумала, что это просто странное совпадение. Я дала ей шанс, подумав, что, может, ей просто понравилось это имя. Но через несколько недель, когда умерла наша мама и было зачитано завещание, всё встало на свои места. Елена выбрала это имя … Read more
Коли не стало моїх батьків, мене взяла до себе тітка. Не можу сказати, що мені добре жилося, але я не сkаржилася. У мене був свій куточок, цим я була задоволена. Щоправда, я недовго у тітки прожила, за три роки мене відправили до дитячого будинку. Тітка в якийсь момент зрозуміла, що витра чає на мене надто … Read more
Рішення забрати маму із села було спонтанним. Я довго не думала. Просто після останньої поїздки до неї я помітила, що сама вона вже не справляється з господарством та попросила зібрати речі. Мама начебто зра діла моїй пропозиції, повільно, але зібрала два пакети речей. В основному там був одяг: халати її, шарфи, теплі шкарпетки, колготки. Усього … Read more
Я никогда не думал, что окажусь в такой ситуации — держа их обоих на руках, чувствуя себя одновременно самым счастливым и самым разбитым человеком на свете. Лёшка — старший — настоящее солнышко. У него такой заразительный, громкий смех, идущий из самой глубины. А Вера… ей едва месяц, но в её взгляде уже есть какая-то серьёзность, … Read more
Мені було лише шість, коли роз лучилися мої батьки. Я не надто багато в цьому всім розуміла. Спогади того віку досить мізерні. Пам’ятаю лише, що батьки часто лаялися, а одного дня мама просто зникла з нашого будинку. Через деякий час після цієї події ми з батьком перебралися жити до столиці. Я су мувала за мамою … Read more