Його не було дві доби. Увечері він прийшов. Усміхався. Зібрав у валізу свої речі та попрямував до виходу. На прощання лише сказав: “Гроաі на дітей даватиму, але не стільки, як раніше. Тоді я ще іноді користувався тобою. Тепер усе змінилося. Вибач”.
У 35 я вийшла заміж, моєму обранцю було 24. Але ми любили один одного і не звертали уваги на чужі думки. Через півроку після весілля народилися Лизонька та Лідочка. Володя любив дівчаток. Потім усе пішло якось негаразд. Володя дедалі частіше став затримуватись на роботі. Іноді не ночував. Я розуміла він старається для нас з дівчатками. … Read more