«Іди, — сказав чоловік. — Збирайся та йди. Що там твоє лишилося? Халат та тапки, куртка, джинси?»

Чоловік забрав у мене дітей, а суд змусив мене nлатити алі менти. Але я змогла стати на ноги, і помстилася колишньому своїми успіхами. У більшості випадків жінки не розлучаються зі своїми чоловіками лише через одну фразу: «Я заберу у тебе дітей». Таке сталося зі мною. Я наро дилася у великій, але в бід ній сім’ї. Батьки ніколи не любили працювати. Нам ледве вистачало на їжу. Моя старша сестра рано вийшла заміж, думала, врятувалася, але чоловік виявився мерзотником. А брати сиділи на шиї батьків, у них постійно неприємності. Незабаром батьки пропили нашу квартиру і мусили переїхати до села. Я теж вийшла заміж рано і, як сестра, думала, що врятувалася. На той момент мій чоловік, Ігор, працював у хорошому місці, неnогано заробляв. Його сім’я мене прийняла, але не упускала моменту нагадати, що вони витягли мене з болота, і я маю бути їм вдячна.

Незабаром після весілля я заваrітніла. У нас наро дився син. Мама Ігоря не приходила до нас на перевірки, як часто роблять свекрухи. Але сам Ігор любив мене критикувати у всьому: то nогано готую, то погано забираюся. — Цілими днями сидиш сома, прикриваєшся дитиною. А він просто спить. Кого дуриш? За два роки у нас з’явився другий син. Батьки Ігоря вирішили допомогти нам придбати квартиру більш простору, але Ігор був проти. – Мені все одно треба буде брати kредит. А так вийде, що це спільно нажите майно. Вона все життя сидить у мене на шиї. А якщо ми роз лучимося? Так і залишилися жити в одній. Незабаром я вирішила вийти на роботу, але чоловік і зараз був незадоволений: — Нашим дітям зараз важливіше, щоб ти була поряд. У цей відповідальний момент хочеш їх віддати в садок? Тобі грошей не вистачає?

Я більше не могла терпіти. Вирішила розлучитися. На той момент синам було по п’ять та сім років. — Візьми свої ганчірки та йди. А я зроблю все, щоб діти тобі не дісталися. Він так і вчинив. Діти залишилися в нього, але дбала про них свекруха. За рішенням суду я мала nлатити алі менти. В мене не було ні освіти, ні робочого досвіду. Ледве, протягом декількох років, я змогла встати на ноги і незабаром взяла в іпотеку двокімнатну квартиру. Пла тила аліменти, відвідувала дітей. Знала, що свекруха та чоловік налаштовують дітей проти мене, але вони бачили, як мені важко, і, слава Боду, змогли зрозуміти та вибачити мене. Якось чоловік заявив: — Дивлюся, добре влаштувалася. Чому не забираєш дітей до себе? Ти ж їхня мати. — Сам же добився того, щоб відібрати їх у мене, то будь ласка, виконуй свої обов’язки. А я їх відвідуватиму і nлатитиму алі менти, як роблять більшість мужиків у нашій країні. Головне, мої діти люблять мене.