Минуло півроку і Артур зробив Oксане пропозицію! Одного разу батьки якраз готувалися до весілля, коли до них в будинок зайшла незнайома дівчина. Попросила її не виrаняти і розповіла таке, що всім мову відняло від почутого

Минуло півроку і Артур зробив 0ксане пропозицію! Одного разу батьки якраз готувалися до весілля, коли до них в будинок зайшла незнайома дівчина. Попросила її не виганяти і розповіла таке, що всім мову відняло від почутого … І ось в цьому році Оксані 35. Батьки вже втомилися говорити їй, що мріють про онуків. Але давня зрада так глибоко осіла в душі дівчини, що вона була не готова будувати з кимось стосунки.Оксана навіть нікому не зізнавалася, що в свої 35 вона ще вірила в чудеса. На роботі вона була завжди ретельної, навіть кілька суворої, її підлеглі навіть трохи побоювалися свого керівника відділу з продажу Оксану Михайлівну. Дехто за очі називав її «сірию панчохою». І хоч від людей вона трималася подалі, та в душі залишалася якоюсь маленькою дівчинкою, для якої щирість, любов, справедливість були на першому місці. Оксана часто згадувала, як її улюблена бабуся, називала її своєю дорогою «Снігуронькою», a все тому, що народилася Оксана в Новорічну ніч.

Якийсь » новорічне диво «постійне мало місце в її житті. Крім Нового року, Оксана ще дуже любила свято Миколая. В селі, де вона народилася, було прийнято в ніч на Миколая, 19 грудня, дарувати подарунки. Ось вона, дитина , прокидається, a під подушкою ціла купа подарунків. Чого там тільки не було — і солодощі, і іграшки, і одяг. Оксанка була єдиною дитиною в сім’ї, тому святий Миколай завжди щедро обдаровував її.Батьки дуже любили свою дівчинку, тому намагалися дати їй все, що могли. Після закінчення школи Оксана поїхала в місто вступати до університету. У той час вступити без знайомств було дуже важко, але Оксана була зарахована до списку абітурієнтів за співбесідою, так як закінчила школу із золотою медаллю. І це дівчина вважає дивом. Так вона стала студенткою педагогічного університету.

А через п’ять років Оксана вже вчила в місцевій школі дітей математики. Правда, взяли її на роботу на декретний місце, але дівчина і тому була рада, бо хотіла хоча б зачепитися. На педагогічній ниві вона відчувала себе, як риба у воді, і хоч дали їй відразу 11 клас, але вона дуже вміло справлялася.І через три роки Оксана була змушена повернути місце вчительці, яка вийшла з декретної відпустки і розпочала пошуки роботи. Але знайти місце в школі їй не вдалося, так що коли знайомий запропонував їй роботу y себе на фірмі, вона погодилася.А одного разу на Новорічні свята Оксана приїхала до батьків в село. Не встигла на останній автобус, так само стояла в заметіль на автобусній зупинці і не знала, що робити — повертатися додому, чи що … І поки дівчина була в роздумах, біля неї зупинилася шикарна машина. Це був Артур, він теж, як і Оксана, їхав до своєї бабусі в село.

Він одразу впізнав дівчину, хоча бачилися вони в останній раз років 20 тому, коли Оксана ходила ще в початкову школу. Артур був старший за неї на 6 років, тому особливо вони і не зналися. По дорозі в село Артур зізнався, що дізнатися дівчину було не складно, тому що бабуся йому не перестає про неї розповідати, мріє, що саме сусідська Оксанка стане її невісткою. А то, що вони зараз зустрілися, Артур назвав долею.З тих пір вони не розлучалися, Оксана і сама повірила, що це доля. Через півроку Артур зробив дівчині пропозицію. Батьки якраз готувалися до весілля, коли в будинок зайшла незнайома дівчина. Просила її не виганяти, вона лише прийшла сказати, що чекає дитину від Артура.Весілля не було …

Оксана поринула в роботу, щоб не думати ні про що. Так і стала начальником відділу з продажу на досить солідній фірмі. Купила квартиру, життя ніби налагодилося. Про Артура і чути нічого не хотіла, знала лише, що вони з тією дівчиною розійшлися відразу після народження дитини.І ось в цьому році Оксані 35. Батьки вже втомилися говорити їй, що мріють про онуків. Але давня зрада так глибоко осіла в душі дівчини, що вона була не готова будувати з кимось стосунки.В цьому році до Миколи фірма, на якій працювала Оксана, повинна була зробити поставку товару на величезну суму грошей. Але з товаром вийшли якісь накладки, то ж Оксана поїхала в офіс до директора фірми-замовника, щоб особисто розібратися, що й до чого. У кремезного та досить симпатичному чоловікові, який зустрів її в офісі, Оксана не одразу впізнала Андрія, свого учня, якого багато років тому вчила в школі математики.

А ось Андрій одразу впізнав Оксану. Після того, як вони вирішили всі справи, він запросив її в кафе. Розповів, що відразу після школи поїхав на навчання до Америки, там і залишився працювати. Повернувся в Україну всього два роки тому, але вже встиг заснувати тут свій бізнес. А потім зізнався, що був закоханий в Оксану ще зі школи, але не смів зізнатися в своїх почуттях.Їх зустріч назвав доленосною … але одного разу Оксана вже повірила в долю, тому на цей раз вирішила бути обережніше. Але щось їй підказувало, що Андрій для неї є тим самим подарунком від святого Миколая, якого вона так довго чекала.Та й сам Андрій виявився дуже наполегливим. Він вирішив, що вже і так багато часу втрачено даремно. Тому зробив все для того, щоб Оксана не сумнівалася, що його почуття до неї щирі.Той Новий рік вони провели разом. Зараз щасливі Оксана і Андрій чекають дитину. Лікарі кажуть, що син народиться на Миколая.