Одного разу я пішов за мамою щоб побачити її к0ханця. Я не міг повірити своїм очам

Мене з дитинства привчали допомагати батькам. Але мені більше подобалося проводити час з татом, який завжди вчив мене різним цікавим речам. А ось моя молодша сестра більше часу проводила з мамою. В той день мама повернулася додому з роботи на годину раніше. Папа розігрів вечерю, а ми з сестрою допомогли накрити на стіл. За столом панувала тиша. Мама нічого не розповідала, а тато лише час від часу дивився на неї холодним поглядом. — Сьогодні теж підеш? — запитав він маму. — Так, — спокійно відповіла вона. -Може вже досить? Або ти забула, що у тебе є чоловік і діти? Тричі на тиждень мама кудись ходила ввечері, її не було вдома кілька годин. А поверталася вона пізно. Це дуже не подобалося татові, але мама робила вигляд, що цього не помічає. — А куди ти йдеш, мама? — поцікавився я. — До ко ханцеві, синку! — відповів тато. Після вечері мама пішла в спальню, а ми допомагали татові прибрати на кухні; поки він перемивав посуд, мама одягла яскраве плаття і туфлі на високих підборах. Від неї смачно пахло її духами. Вона попрощалася і пішла.

Мені стало дуже цікаво, куди ж насправді ходить мама? Папа ніби знав, про що я думаю. — Іди перевір, якщо так сильно цікавить. Тобі ж вже не 5 років. — сказав він мені. Довго не думаючи, я взув кросівки і вибіг за мамою. Вона ще не встигла далеко відійти. Я йшов за нею по вулиці хвилин 10, поки вона не зайшла в якийсь будинок. Я зробив те ж саме і піднімався по сходах за нею. На верхньому поверсі будинку був якийсь зал — і мама зайшла туди. Я стояв на сходах і не наважувався зайти всередину. Мене помітив чоловік в костюмі і усміхнено запросив до зали. Коли я зайшов, то побачив сцену і багато крісел. Мама якраз виходила на сцену. Я боявся, що вона мене помітить, тому знайшов місце в кутку, як можна далі від сцени. Але як не дивно, звідти мені прекрасно було видно маму. І ось мама починає співати. Я був приємно здивований. Вона була такою щасливою в той момент, очі сяяли, а голос миттєво заповнив залу.

Всі уважно слухали маму, а по закінченню її виступу всі почали їй аплодувати. Мені дуже сподобалося, як співає моя мама. Я навіть не здогадувався, що вона цим займається. Виявляється це був щось типу невеликого драматичного театру. І сьогодні був представлений мюзикл за участю мами. Півтори години я не зводив з мами очей — настільки мені подобалося те, що вона робила. Вона мене теж помітила, хоч і не відразу. І це ніби додало їй впевненості. Адже вона бачила, що мені подобається її слухати, і це надихало її ще більше. А я дуже пишався своєю мамою. Додому ми йшли разом з мамою. По дорозі вона мені розповіла, як почала займатися співом і як це переросло в такі ось виступи. Я захоплююче слухав її історію. Тепер я розумів, чому тато так реагував. Він ревнував маму до театру, бо тут вона була по-справжньому щасливою.