Коли я зустріла його, то земля мало не пішла з-під ніг, ось він — ідеальний чоловік. Але незабаром я дізналася про нього те, що приголомшило мене до втрати пульсу

Мені сподобався один чоловік: високий, симпатичний, мужній. Він досить розумний, інтелігентний, освічений, заробляє добре. Також він умів гарно доглядати. Але він мав один великий мінус: йому було тридцять шість років, а він жив з мамою. Вони в житті жодного разу не розлу чалися. Він раніше не був одруженим, а про свої стосунки не розповідав. Усі мої мрії та плани валилися. Усі подруги давно вже заміжні, у деяких діти. Але це означало, що можна ігнорувати цей дуже важливий факт про нього. Коли він проводив зі мною час, його мати часто дзвонила, просила купити дорогою додому хліб і не затримуватись.

Для мене таке новинка, а він ніяк не реагував. Видно було, що це нормальна практика. Я намагалася ненав’язливими питаннями з’ясувати, із чим пов’язане його проживання з мамою, але конкретної відповіді не отримала. Я звернула увагу на те, що він каже, і помітила, що він часто згадує у своїх розповідях свою матір. <<Мама випрала, погладила, приготувала ...>>. Стало ясно, що він у побутовому плані не самостійний, цілком залежить від мами. Він також розповів, що батько по мер, коли йому було 5. Мати працювала на трьох роботах, щоб забезпечити себе та дитину.

Я узагальнила все почуте та зрозуміла, що йому зручно жити з матір’ю. Він звик до цього. І зараз сумніваюся, що він шукає собі нормальну повноцінну дружину. Більше, мабуть, служницю. А у моїх планах такого немає. Я молода, приваблива, амбітна, хочу, щоб мене цінували і любили, ставилися до мене належним чином. Його мама стала для нього поганим прикладом того, де місце жінки в сім’ї та як треба до неї ставитися. Я поїхала у відрядження, щоб зрозуміти, чи готова вступати в такі відносини. Бою ся, що він чекатиме від мене такої ж поведінки, або постійно порівнюватиме мене з мамою. Він добрий, мені подобається. Але я не хочу пов’язувати своє життя з маминим синком.