У найваж чий період мого життя я доnoмогла бабусі перейти дорогу, і це змінило моє життя

Приблизно три роки тому мій чоловік залиաив мене одну з півторарічною дитиною. Сказати, що були важkі часи-нічого не сказати. Ми з донькою жили на знімній квартирі. У мене не було роботи, тому що ні з ким було залишати дочку, а в садок їй було рано, не брали. Чоловік ніяком чином в її житті не брав участь. Одного разу я попросила подругу доглянути за донькою, а сама збігала в магазин за продуктами. Повертаюся звідти і бачу-бабуся на переході стоїть з пакетом, а її ніхто не пропускає. Я підійшла, взяла її за руку, і ми разом перейшли дорогу.

Вона зупинилася, і на мене посипалися всі побажання, що існують в українській мові Потім вона задумливо запитала, чому у мене очі такі сум ні, але не дочекавшись відповіді покликала мене до себе на чай. Подруга мені тоді написала, що дочка спить, а вона працює на комп’ютері, і я вирішила урізноманітнити свій день. Я погодилася зайти до бабусі. За чашкою чаю я все їй розповіла, як ніби я чекала, поки хтось запитає, щоб виговоритися. Вона задумалася і каже: — У невістки моєї, Марусі, є приватний дитячий садок.

Давай, я у неї щодо тебе поцікавлюся, раптом знайдуться вакансії. Не думаючи, я погодилася. У наступну секунду бабуся вже дзвонила невістці. Вони поговорили, бабуся дала їй мій номер і сказала зайнятися мною якомога швидше. Ми з бабусею поговорили ще годинку, і я повернулася до себе. Не встигла я зайти додому, як мені подзвонили. Це була Маруся. Вона попросила зайти до неї в садок в понеділок, щоб особисто обговорити деякі питання. Ми зустрілися. Маруся виявилася дуже позитивною і товариською дівчиною.

Вона вже знала мою історію. Поцікавилася моєю освітою і обіцяла мені передзвонити. Увечері того ж дня вона подзвонила мені і сказала, що хотіла б бачити мене в своїй команді, а також вона додала, що і для моєї донечки вона знайде заняття в садку, щоб я не залишила її вдома одній. Ось уже 2.5 роки я працюю вихователькою. Моя робота-суцільне задоволення для мене, адже я люблю дітей і з легкістю знаходжу підходи до них. Я безмірно вдячна Марусі і, звичайно ж, тій бабусі, яка, як хрещена фея змінила моє життя своєю появою. Тепер я щотижня з донькою йду в гості до бабусі. Вона стала мені як рідна людина, а моя дочка вважає її рідною бабусею. Я б ніколи не подумала, що такий випадковий вчинок і така випадкова зустріч так безповоротно змінять моє життя.