Євгенія завжди вміла слухати і давати правильні поради. Тому, коли Інні було важко, вона приходила до подруги і ділилася з нею про найважливіше: відно сини, ситуація в сім’ї і т. д. Інна була дуже скромною дівчиною. Вийшла одного разу заміж за військового-і поїхала за тисячу кілометрів. Зв’язок близьких подруг обірвався в одну мить. – Жень, тобі лист – сказала одного разу її мама. – Зараз прочитаю-тільки Михася догодую. Але як тільки вона побачила почерк на конверті, відразу в серці чогось йокнуло-це був почерк Інни. Відкривши лист, Женя була у нестямі від щастя: подруга прилітала вже завтра.
Так, змінилася вона дуже сильно. Від колись скромної і красивої дівчини перетворилася на втомлену і потьмянілу жінку. Подруги закрилися в кімнаті, а бабуся люб’язно погодилася погуляти з онуком. – Як же я сумувала за тобою, дорога моя. Як ти? Як Вадик? – Жень, я не знаю, що мені робити. Всередині у мене порожнеча. Вадим мене ніколи не любив, але я терпіла все це.
Він завжди шкодував про те, що саме я – мама його дочки, а не та сама, яку він все життя шукав. Причому, дізналася я це, прочитавши його листування в телефоні. – А мені здавалося, що за Вадиком ти – як за кам’яною стіною. -3 роки тому я теж так думала. Але і мої почуття з роками згасли. Я мирилася з усім, а він тільки й робив, що поливав мене брудом.
А листування це я побачила кілька тижнів тому. Женя не стала вдаватися в подробиці того, що саме там було написано. Вона просто обійняла подругу і запитала: – І що збираєшся робити? – На роз лучення подам, іншого виходу немає. Заберу дочку, поїду до батьків. Повертаюся назад. Тепер будемо бачитися частіше. Так, давай-но ти розповідай. Бачу, синочок підростає? – Пам’ятаєш Ігоря. Так от, з ним нічого не вийшло. Він теж, як і твій Вадик, жив подвійним життям.
Потім були романи, але не один з них не мав продовження. Але ти ж знаєш, як я хотіла дитину. Ось і вирішила зробити все за допомогою нових технологій. Вийшло тільки з 3-ї спроби. Ось і живемо тепер утрьох: я, Міша і мама. Інна слухала свою подругу, і їй ставало все легше і легше. Після всього того, що з нею сталося, Женя не втратила здатність наповнювати душу теплотою і надією.