Я й уявити не могла, що моє життя прийме такий зворот, що я виховуватиму дочку коxа нки свого чоловіка. Все почалося з того, що ми з Артемом намагалися завести власну дитину, але моє тіло не могло виношувати дитину… вірніше, так нам сказав один лі kар. Коли ми пішли до іншого ліk аря на обстеження, щоб з’ясувати причину, виявилося, що наші групи кроvі несумісні, що унеможливлює спільне за ча ття дитини.
Артем звинувачував у всьому мене і використовував це як привід, щоб виправдати свою невірність, про яку він поширювався по всьому місту. Я була засліплена любов’ю і пробачила йому будь-яку зраdу, звинувачуючи себе в тому, що ми не змогли завести дітей.
Озираючись назад, я розумію, що Артем був невірним негідником, якого треба було викинути геть із дому. Коли коха nка Артема заваg ітніла, вона вирішила зберегти дитину, але Артем відмовився брати на себе відповідальність. Однак після того, як коx аnки не стало під час пол0gів, Артему передали дитину, він приніс її до нашої оселі і оформив мене як матір.
Я прийняла дитину як рідну і думала, що вона об’єднає нас і принесе мені радість материнства. На жаль, Артем втомився від нічного плачу малюка і залишив мене з нею, заявивши, що збирається знайти собі нове кохання.
Я впала в депрesію, але подруга змусила мене пройти лі k ування та допомогла пережити важкі часи. Були моменти, коли я втрачала зв’язок із реальністю, наприклад, коли я випадково обпекла язик Леї, коли годувала її. Проте лікар на ім’я Орест прийшов до нас на допомогу та оглянув Лею. З того дня він став нашим постійним відвідувачем, і, зрештою, ми покохали одне одного і побралися.
Лея росте здоровою, а невдовзі ми з Орестом змогли завести власну дитину без будь-яких втручань. Зараз ми чекаємо на другу дитину і неймовірно щасливі. Лея навіть не підозрює, що не є моєю кровною дитиною, бо вона найближча для мене людина, і завжди нею буде!