Борис та Інна були парою зі шкільних років, тому не було нічого дивного в тому, що вони пов’язали себе узами шлюбу. Вони обидва вступили до одного і того ж ВНЗ, але на різні факультети. Їхня історія кохання була добре відома серед їхніх однолітків… та й не тільки. Катерина, однокурсниця Бориса, була незадоволена цим романом. Вона була красунею і до того ж походила із багатої родини. Її чарівне руде волосся і чарівні зеленувато-карі очі, викликали захоплення у багатьох. Але вона дивилася лише на Бориса! Скромне походження Бориса турбувало її, але вона була сповнена рішучості отримати його за всяку ціну.
Якось увечері на вечірці в гуртожитку Катерина спробувала скористатися ситуацією, що склалася. Вона спробувала змусити Бориса повірити, що Інна цікавиться іншим парубком на ім’я Андрій. Інна, не знаючи про плани Катерини, загалом була просто чемна з Андрієм. Однак Катерина не упустила можливості посіяти насіння сумніву у свідомості Бориса. Загалом, у результаті між Борисом та Інною виникло непорозуміння. Борис, переконаний брехнею Катерини, пішов з вечірки роздратований. Борис та Інна так і не помирилися. Зрештою Бориса побачили в компанії Катерини, а Інна невдовзі після сварки дізналася, що вагітна.
Вона вирішила зробити перерву у навчанні, щоб народити дитину. Через місяці у Інни народилася прекрасна дочка Уляна. Вона невпинно працювала, щоб забезпечити її. Тим часом Борис одружився з Катериною, але не був задоволений своїм вибором. Думки про Інну переслідували його. Через роки трапилася трагедія: Інна захворіла та померла. Уляна, будучи вже підлітком, була моторошно пригнічена, адже крім мами нікого в неї практично не було … бабуся і дідусь не зрозуміють тебе, як мама. Борис, який переїхав на той час до Америки, побачив сон про Інну і вирішив зателефонувати матері.
Тільки тоді він дізнався про смерть Інни та про існування своєї дочки. Борис повернувся на батьківщину та зустрівся з Уляною на могилі Інни. Пояснивши обставини та висловивши жаль, він налагодив стосунки з дочкою. Перед від’їздом до Америки вони вшанували пам’ять Інни в оточенні жителів села, а також пообіцяли Інні піклуватися один про одного і частенько до неї повертатися. Борис запевнив Уляну, що пам’ять її матері буде з ними, куди б вони не поїхали.