У моєму районі жив чудовий сусід, у якого був собака. Щодня, проходячи перед його будинок, я боявся і хвилювався, коли чув гучний гавкіт. Собака був відомий в окрузі своєю грізною поведінкою, і я завжди намагався якнайшвидше пройти повз. Мій страх перед цим собакою зростав з кожним днем. Я чув історії від інших сусідів про те, що собака переслідував людей, хто насмілився підійти до паркану, і навіть кусала необережних перехожих. Моє серце билося в грудях, коли я долав цю ділянку вулиці.
Я навіть мріяв про те, щоб собака зник або втік кудись. Але одного разу, коли я знову наближався до того самого паркану, я почув гавкіт. Моє тіло напружилося, готуючись до звичайної реакції на страх, але раптово паркан заворушився, і “жахливе” створіння вийшло на світ. Я мало не впав на землю зі сміху. Виявилося, що собака, якого я так боявся, був дуже маленьким і худеньким. Він виглядав смішно порівняно зі своїм грізним гавкотом.
Його очі були сповнені життя, і я відчув, що він лише хотів показати свою силу і браваду, щоб захистити свій будинок і територію. “Маленький охоронець”, подумав я, коли сміх переповнив мене. Собака, не вгамуючись, продовжував голосно гавкати, але я вже не відчував страху. Моя реакція змінилася, і тепер я бачив не грізну істоту, а кумедного та налаштованого на захист пса. З того часу моя прогулянка повз цей паркан стала радісною і навіть веселою.
Я став помічати її невеликі капризи, коли він реагував на кішок або птахів, що проходять повз нього. Він, безперечно, був енергійною та грайливою твариною, але не такою небезпечною, як мені здавалося раніше. Незабаром я познайомився з господарем собаки, і він розповів мені, що їхня родина дуже любить цього пса, називаючи його Джекі. Він був вірним другом і відданим компаньйоном для всіх членів сім’ї. Ми навіть посміялися з моєї історії страху перед ”жахливим” Джекі.